Безробіття – це колосальна соціальна проблема світового масштабу і головний біль для будь-якої держави. Але, якщо в розвинутих західних країнах непрацевлаштований громадянин може розраховувати на підтримку своєї держави і підтримувати гідне існування, то в нестабільній на сьогоднішній день Україні він залишається наодинці зі своїми проблемами.
В душі кожного позичальника – діючого або потенційного – підспудно тліє жах перед звірствами колекторів. Ми, може, і в очі не бачили цих людей, але кожен з нас точно знає, що вони здатні перетворити життя на пекло, причому не локальне і вузьконаправлене, а поширене на все оточення боржника: членів сім’ї, товаришів по службі, знайомих, сусідів і т. д.
Судовий розгляд з кредитором, на жаль, став цілком буденним явищем. Пройшли ті часи, коли банки в Україні обмежувалися письмовими залякуваннями, не доводячи справу до зустрічі в залі суду. Тепер борги стягуються незважаючи на розмір суми і об’єктивні причини неповернення. Для кожного позичальника подібний розвиток ситуації представляється чимось на зразок апокаліпсису: невідворотний арешт всього майна, непосильні штрафи і повний фінансовий крах, після якого неможливо оговтатися.
Кредитування в Україні розвивається семимильними кроками, і це – позитивний показник розвитку економіки, при якому наявні вільні кошти і відбувається активний оборот капіталу. Еволюція системи пов’язана зі змінами, які час від часу підносять нам – потенційним позичальникам – сюрпризи, приємні і не дуже.
Кожному з нас – простому обивателю, приватному підприємцю, пенсіонеру або студенту – доводиться стикатися з фінансовими документами в тому чи іншому вигляді. Це можуть бути різного роду: оплата податків, зборів, комунальних платежів, державного мита, а також грошові перекази тощо. Безготівковий розрахунок забезпечує прозорість даних процедур і зручність їх відстеження.
Життя в нестабільній країні, якою, на жаль, сьогодні є Україна, змушує громадян перебувати в постійному пошуку засобів до існування або пов’язати в нескінченній низці кредитів. Що не дивно в ситуації, коли мінімальна зарплата – 4173 гривні, і її не завжди вистачає навіть на оплату комунальних рахунків.
Кредити у всьому їх різноманітті міцно увійшли в життя кожної сучасної людини, незалежно від рівня доходів або країни проживання. З першою ж взятою позикою починає формуватися свого роду досьє – кредитна історія, в якій відтепер буде відображатися хроніка всіх позик: маленьких і великих, успішно погашених, виплачених з простроченням або зовсім не повернутих.
В Україні склалася критична ситуація з неповерненням кредитів. Таких низьких показників – близько 50% від усіх взятих позик – не фіксують більше ніде в світі, причому повертати позики не квапляться як фізичні, так і юридичні особи. Банкіри нарікають на недосконалість системи судового стягнення боргу.
У сучасному суспільстві громадянин, який відбув покарання, сприймається оточуючими як людина з незмивним клеймом на репутації. Це упередження знаходить своє відображення у всіх сферах суспільного життя та ущемляє права вчорашнього в’язня. Недовіра оточує подібних людей з усіх боків, починаючи з побутового спілкування і закінчуючи взаємодією з громадськими та державними інститутами.
Потреба в позикових коштах рано чи пізно виникає у кожного українця. Рівень доходів, помножений на нестабільну економічну ситуацію, часто не дає можливості покрити навіть поточні витрати, не кажучи вже про оплату дорогих товарів, лікування, навчання, відпочинку… З одного боку, ринок рясніє різноманітними пропозиціями вигідних і доступних банківських кредитів, але по факту далеко не кожного клієнта банк готовий прийняти з розпростертими обіймами.
