Мікрокредити в Україні за новими правилами

Мікрокредити в Україні за новими правилами

Економічні кризи і потрясіння якнайкраще підстьобують ринок «швидких» позик. Тому не дивно, що відносно новий спосіб кредитування став для нас звичним явищем і відмінною можливістю роздобути потрібну суму.

Правда, в суспільстві склалася неоднозначна думка про роботу МФО. Когось вони виручили в складні часи, а хтось потрапив у боргову яму. Як правило, всі негативні моменти пов’язані з тим, що держава не приділяла достатньо уваги регулюванню цієї сфери.

Brobank.уа з’ясував, які заходи уряду дозволять, нарешті, навести порядок в системі мікрокредитування. І чи отримають довгоочікуваний захист своїх прав споживачі послуг МФО.

Підсумки 2020 року

Про поточний стан сфери мікропозик якнайкраще говорять цифри: за твердженням Нацбанку України, молодий ринок захопив майже 60% від усього обсягу небанківського кредитування. Більш того, він досить швидко адаптувався до нових реалій, що були викликані пандемією. Незважаючи на кризу, карантин і плачевне фінансове становище населення, рівень видачі мікрокредитів не тільки не знизився, але і пішов у зростання.

Підвищений інтерес до діяльності МФО традиційно базується на двох позиціях, що діаметрально протилежні, але в рівній мірі справедливі.

  1. Принципове неприйняття факту мікрокредитування через непомірно високі процентні ставки і ймовірність «близького знайомства» з колекторськими службами.
  2. Колосальний попит на мікропозики завдяки їх доступності. Вони – це своєрідна «швидка допомога», тільки в галузі фінансів. Гроші можна отримати в будь-який момент, без зайвих зволікань і обмежень.

Попит на послуги МФО зріс під час карантину

Минулий рік влаштував перевірку на міцність всім і кожному, а зміни торкнулися всіх сфер нашого життя. Діяльність МФО – не виняток. З січня і аж до середини березня спостерігався сплеск попиту на «швидкі» кредити. Далі настала криза неплатежів, що була пов’язана з локдауном, а в літні місяці організації стикалися з агресивними фрод-атаками. Осіннє пожвавлення ринку можна пов’язати з переформатуванням процесів і виходом бізнесу на новий рівень.

Серед останніх тенденцій у сфері мікрокредитування для споживача найбільш важливими стануть наступні:

  • просування нових моделей верифікації;
  • зміна підходів до оцінки ризику;
  • поява нових продуктів;
  • оновлення технологічної бази;
  • онлайн-управління проектами.

Кардинальна перебудова бізнес-процесів і впровадження в кінці року системи BankID відкривають нові перспективи для розвитку мікрокредитування. Найближчим часом кожен позичальник МФО зможе на практиці переконатися в змінах в кращу сторону.

Ринок вимагає модифікації

Вітчизняна сфера мікропозик знаходиться в постійному розвитку і стабільно поповнює казну за рахунок податкових відрахувань. На цьому очевидні плюси закінчуються. Відсутність власної законодавчої бази і державного регулювання очікувано призвела до того, що МФО одноосібно панують у своїй фінансовій ніші і диктують нам правила гри.

Це відбивається і на формуванні розміру процентних ставок, і на принципах роботи з клієнтами (відповідно до внутрішнього етичного кодексу кожної організації). На жаль, нерідко зустрічаються і випадки порушення загальноприйнятих міжнародних норм.

Очевидно, що в умовах жорсткого контролю не зміг би утворитися міцний ланцюг серйозних проблем, який на сьогоднішній день стримує багатьох українців від оформлення мікропозик.

  1. Недостатня захищеність клієнтів МФО, внаслідок чого їх права нерідко порушуються.
  2. Вартість кредитів невиправдано висока.
  3. Постійне підвищення процентних ставок призводить до зростання неповернень.
  4. Інформація про умови надання позик часто доводиться до споживачів в спотвореному, точніше, прикрашеному вигляді.
  5. Періодичне порушення правил ідентифікації нових клієнтів.
  6. Система стягнення боргів, що балансує на краю законності.

З іншого боку, в силу своєї специфіки, діяльність мікрокредитних компаній не в змозі похитнути фінансову систему країни. Так як кошти населення не залучаються, Нацбанк може зайнятися регулюванням цієї сфери за спрощеною методикою.

Якщо говорити про учасників ринку, то станом на початок 2021 року ліцензією на надання позик володіють 776 організацій. Однак далеко не всі вони знайомі споживачеві. «Швидкі» кредити населенню видають приблизно півтори сотні МФО, але за фактом більшу частину ринку (близько 75%) контролює топ-25 компаній. Серед них – ті, що добре зарекомендували себе, – «Moneyveo», «ШвидкоГроші», «CreditPlus», «MyCredit», «КредитКаса», «Cashpoint» та ін.

На ринку мікрокредитування є багато дочірніх компаній

Що ж стосується переважної більшості зареєстрованих організацій, то вони або «сплячі», або займаються виключно кредитуванням бізнесу, або є кептивними (створеними фінансово-промисловими групами для своїх цілей). У будь-якому випадку, ринку мікрокредитування катастрофічно бракує прозорості і єдиних правил, що зрозумілі споживачеві.

Довгоочікувані зміни

У потенційних клієнтів МФО може скластися враження, ніби сфера «кредитів до зарплати» функціонує напівлегально і за своїми правилами. Так, до недавнього часу прямого закону для роботи мікрофінансових організацій не існувало, проте всі вони були зобов’язані підкорятися наступним нормативно-правовим актам:

  • закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»;
  • закон «Про електронну комерцію»;
  • закон «Про захист прав споживачів»;
  • норми цивільного права.

Ситуація кардинально змінилася 1 січня 2021 року, коли набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування та формування та обігу кредитних історій». Це означає, що всім МФО в найближчій перспективі доведеться привести принципи своєї діяльності в повну відповідність з новими правилами.

  1. Цілий ряд мікропозик переходить в категорію споживчих кредитів. Нововведення стосується короткострокових (до 1 місяця) договорів на суму до 5 тисяч гривень (поточна мінімальна заробітна плата).
  2. Лімітування розмірів штрафів і пені. Карати недобросовісного клієнта за прострочення МФО тепер будуть з певними обмеженнями. Загальна сума не повинна перевищувати розмір отриманого кредиту більш, ніж в два рази. При цьому навіть обопільна згода сторін на збільшення не буде братися до уваги.
  3. Абсолютна заборона на зміну розміру процентної ставки, порядку її обчислення і сплати відсотків. Всі встановлені домовленості повинні беззастережно виконуватися і не змінюватися в гіршу для споживача сторону.
  4. Обов’язковий пункт у договорі – згода клієнта на доступ до його персональної кредитної історії. Сюди входить збір, зберігання, використання, поширення через БКІ відомостей про позичальника і нову мікропозику. Відмова споживача автоматично призводить до неможливості кредитування.
  5. МФО зобов’язані передавати в бюро кредитних історій (будь-яке з включених до Єдиного державного реєстру БКІ) інформацію про всі видані споживчі позики. Процедура внесення даних тепер повинна обмежуватися двома днями (раніше – 7).
  6. Обмеження кількості мікрокредитів, які може оформити фізична особа одномоментно в різних МФО. Таким чином планується захистити організації від проблемних заборгованостей, шахрайства та зловживань з боку недобросовісних клієнтів.
  7. Фінансові організації повинні забезпечити доступ споживачів до повної і достовірної інформації про всі кредитні продукти. Якщо ж мова йде про позику на суму, що вище мінімальної заробітної плати, МФО до підписання договору надає позичальникові паспорт споживчого кредиту.

Всі нововведення спрямовані на врегулювання діяльності МФО

Всі нововведення повинні перетворити мікропозики в по-справжньому безпечний і вигідний для населення продукт, забезпечити прозорість і максимально чесні умови процедури кредитування.

Таким чином, ми зараз стаємо свідками трансформації великого сектора фінансового ринку. Ця сфера і раніше користувалася колосальним попитом, але її популярність мала вкрай непривабливий виворіт.

Будемо сподіватися, що проведені реформи виведуть мікрокредитування на новий рівень, і ми зможемо гідно оцінити позитивні сторони цього бізнесу. А їх чимало – це і зростаючі інвестиції в сучасні технології, і впровадження інновацій (нові методи віддаленої верифікації та ідентифікації позичальників, скоринг з використанням штучного інтелекту та ін.), і внесок у розвиток FinTech.

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований.